Актуальним питанням на початку українсько-російської війни, яка триває з 2014 року, було забезпечення силових структур України сучасним озброєнням та військовою технікою. Його вирішенням, поряд із державними підприємствами, активно почали займатися й приватні підприємства оборонно-промислової галузі. Серед таких ТОВ "Конструкторсько-виробниче підприємство "Українська бронетехніка", яке стало відомим завдяки розробленим його фахівцями спеціалізованим броньованим автомобілям "Варта" і "Новатор".
Однак сьогодні компанія переросла статус суто виробника спеціалізованих автомобілів, освоївши виробництво нової військової продукції. Про відомі та нові розробки Defense Express поспілкувався з керівником цієї компанії Владиславом Бельбасом.
Читайте також: "Українська бронетехніка": розвінчання міфів про "Варту", можливості "Новатора" і розробка "Смереки" (відео)
- Владиславе Володимировичу, Ваше підприємство відоме виробництвом двох спеціальних броньованих автомобілів (СБА) "Варта" та "Новатор", які після 2015 року активно постачаються до силових структур України. Було чимало дискусій навколо "Варти" в контексті габаритів, застосування, начинки тощо. Тим не менш, обидві машини використовуються силовиками. Яка поточна ситуація навколо цієї техніки?
- Хотілося б одразу розставити всі крапки над "і". Наші машини створювалися відповідно до завдань, які вони мали б виконувати, перебуваючи на озброєні силових структур. І "Варта", і "Новатор", згідно термінології вітчизняного оборонного відомства, є спеціалізованими броньованими автомобілями, які, в першу чергу, призначені для перевезення персоналу.
При цьому, якщо "Варта" більш габаритна і має використовуватися для перевезення особового складу під час військових конфліктів чи антитерористичних операцій, "Новатор" значно менша машина, призначена для застосування підрозділами спеціального призначення у найскладніших умовах бездоріжжя із меншою кількістю екіпажу.
Обидві машини успішно пройшли визначальні відомчі випробування згідно програм і методик випробувань Міноборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України. СБА прийняті на забезпечення силових структур України відповідно до порядку, визначеного Постановою КМУ №345. Тобто все згідно чинного законодавства.
Тим не менш, дійсно, на адресу "Варти" лунало багато нарікань в контексті її габаритів, однак я б відніс їх до сфери сприйняття автомобіля. Так, фахівці радянської бронешколи говорять, що вона значна мішень для ПТРК, РПГ і т.п. Натомість опоненти кажуть про інше – для навідника ПТРК з відстані 3 – 4 км немає жодного значення, чи машина має висоту 2,70 чи 2,90 метри. Так само як і для гранатометника з відстані 500 – 700 метрів не є принциповим зріст у 2,5 чи 3 метри.
Крім того, є неправильне сприйняття функціоналу машини. "Варта" – це MRAP, машина для захисту від підриву та діяльності диверсійних груп. Це не машина прориву, це не БМП чи БТР. Вона захищає персонал під час транспортування до лінії зіткнення. З цією задачею "Варта" цілком справляється і в цьому плані вона нікого не підводила. Наразі в мене немає жодної інформації, що під час виконання бойового завдання загинув хоч один військовослужбовець, який використовував нашу техніку.
На сьогоднішній день по "Варті" і "Новатору" ми завершуємо державні випробування. "Варті" із визначених 30 000 км пробігу залишилося менше 5000 км. Далі ми маємо її перевірити на підрив. Фактично, по ній, якщо все піде добре, розраховуємо завершити державні випробування вже у вересні 2020 року.
В рамках підконтрольної експлуатації "Новатор" теж вже наїздив понад 30000 км. Залишилося кілька тисяч. Також розраховуємо на вересень завершити держвипробування. При вазі 8,8 т "Новатор" демонструє гарні показники. Він легкий, маневрений і дуже швидкий. За три роки експлуатації системних проблем по ньому не було Але ж звичайно, будь-яка машина в процесі випробувань допрацьовується, аби бути бездоганною.
Загалом до силових структур України наразі поставлено понад 200 СБА "Варта" і понад 50 СБА "Новатор". Їх споживачами на сьогодні є Національна гвардія та Збройні сили України.
- Які відгуки користувачів по Вашим машинам?
- Варто зазначити, що подібного класу машин в українських силовиків раніше не було. А тому в процесі експлуатації, звичайно, з’являються різні моменти, які ми усуваємо в рамках гарантійної роботи. Тим не менш, глобальних системних проблем в машинах немає. Ті моменти, які мали місце, були переважно пов’язані з процесом експлуатації техніки. Це питання до професійної підготовки користувачів.
Проблема в тому, що ми навчаємо людей, видаємо сертифікати, однак проходить ротація, – і вони змінюються. На машину приходять нові люди, і в результаті маємо те, що маємо. Це саме той напрямок, за яким ми зараз працюємо – навчання користувачів наших машин. Опрацьовуємо, зокрема, і питання взаємодії з вітчизняним виробниками тренажерної техніки.
Стосовно ж відгуків військових по наших СБА, то загалом вони позитивні. Наведу приклад по "Новатору". Наші розвідники, які придивлялися до продукції світових виробників броньованих авто, зокрема ізраїльського Sandcat, порівнювали машини і зазначили, що "Новатор" не поступається ізраїльській по оснащенню і навіть виграє по внутрішньому оздобленню.
Ми дуже добре розуміємо, що солдат – не машина. Тому поставили собі за мету створити користувачам наших машин максимально комфортні умови і приділили багато уваги важливим дрібницям. Зокрема, для кожного члену екіпажу є роз’єми для заряджання всіх видів засобів зв’язку і навіть підстаканники. Чи багато ви знаєте військових авто з подібними аксесуарами?
- Чи пройшли "Варта" та "Новатор" "бойове хрещення"? І я так розумію, це не вичерпний перелік Ваших проектів?
- "Варти" потрапляли в реальні перестрілки. Жодного летального випадку чи прострілу машини не було. Броня витримувала атаки супротивника. Щодо "Новатора" не можу точно сказати, однак він також на передку є. До нас дійшла інформація, що "Новатор" вивіз з-під обстрілу особовий склад військової частини 3066 НГУ ім. Кульчицького. До речі, саме "Новатору" довірили безпеку Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Швеції в Україні пана Тобіас Тіберг і Міністра закордонних справ Королівства Швеція пані Анн Лінде під час їх робочого візиту до Станиці Луганської на початку березня 2020.
- Як зараз здійснюється сервісне обслуговування машин і як відбуватиметься надалі – після закінчення гарантійного обслуговування?
- В нас розроблений чіткий регламент сервісного обслуговування. Тому всі роботи проводяться дуже оперативно, аби мінімально відволікати машини від використання у військових частинах. У разі гарантійного випадку, наша бригада виїздить безпосередньо до частини та на місці усуває поломки. Поки військові готують заявку, ми вже на місці і закінчуємо ремонт техніки. Такий підхід їм дуже імпонує.
Водночас разом з військовими ми розробляємо програму пост-гарантійного обслуговування, яка розрахована на експлуатацію техніки протягом 20 і більше років. Ми створюємо систему, здатну безперебійно забезпечувати поточне технічне обслуговування і проводити необхідні ремонти, заміни агрегатів і комплектуючих. Для цього формується спеціальний ремонтний фонд. Паралельно в оборонного відомства є можливість самостійно купувати запчастини, які досить легко знайти на ринку.
- Які ще конфігурації машин "Варта" та "Новатор" ви розглядаєте на майбутнє?
- В рамках виконання ДКР "Сокіл" на основі "Варти" розроблені дві бронемашини: ударна і розвідувальна. Також «Варта» є основою для мобільного мінометного комплексу "Смерека" з автоматичною системою цілевказання. Крім того, разом із вітчизняними виробниками радіолокаційних засобів опрацьовується варіант розгортання на її основі радіолокаційних систем та комплексів боротьби з БПЛА.
Стосовно "Новатора", то у взаємодії з 93-ю бригадою ми запропонували МО України машину для перевезення розрахунку ПТРК "Стугна-П". Вона мало чим відрізняється від стандартної машини, до неї лише додаються спеціальні відсіки для завантаження ракет і передбачено місце для устаткування ПТРК.
При цьому все приладдя і ПТРК може бути легко зняте, і машина повернеться до свого початкового вигляду. Крім того, опрацьовується варіант встановлення на "Новатор" бойового модуля "Амулет", оскільки експлуатація нашої машини холодноярівцями підтвердила її перевагу над БРДМ.
Окремо варто додати, що технологічні та дизайнерські рішення з бронювання колісної техніки, реалізовані в наших обох машинах, також були використані і для проекту БФРК "Нептун". Ми залучені до створення цієї суперсучасної української системи озброєння в якості співвиконавця в частині бронювання та виробництва кабін і дизайну екстер’єру трьох автомобілів комплексу: пускової машини, транспортно-заряджаючої машини і рухомого командного пункту.
- Який на сьогодні ступінь локалізації виробництва ваших СБА?
- Значну частину в ціновому розрахунку складають імпортні шасі, бронесталь, бронескло та протимінні сидіння. Фактично, сьогодні імпортна складова складає близько 55%. Решта 45% – українські комплектуючі. Поки міняти такі складові, як шасі та сталь, ми не плануємо. Крім того, протимінні сидіння та системи пожежогасіння подібного класу та якості в нас не виробляються.
- Які важливі технологічні рішення реалізовані у Ваших СБА, що відрізняють їх від інших подібних аналогів в Україні?
- Загалом у нас реалізовано низку технологічних рішень. Серед них повністю автоматична підкачка шин, протимінні сидіння натівського зразка, високоефективна система пожежогасіння, яка безпечна для життя особового складу і має надшвидку реакцію, що обраховується мілісекундами.
Крім того, важливий момент це броня. Для створення "Варти" і "Новатора" ми використовуємо шведську броню твердістю 560 HB. Решта виробників переважно застосовують броню 500 НВ. І нарешті, в нас запатентована технологія зварювання цієї броні. За участі Інститут електрозварювання ім.Є.О.Патона була розроблена власна методологія зварювання швів. На всіх зонах зварювання використовується подвійне перекриття, тобто в корпусі не існує послаблених ділянок. В нас шов жодного разу на випробуваннях не був прострілений. Ця технологія застосовується і на "Варті", і на "Новаторі".
- Відомо, що, окрім бронетехніки, Ваше підприємство займається мінометним озброєнням. Яка ситуація навколо цього напрямку роботи?
- Сьогодні ми вже набагато більше, аніж просто виробник броньованих автомашин. Нами освоєно роботи за низкою напрямків, серед яких і виробництво мінометів. Наразі ми працюємо над трьома мінометами МП-60 калібру 60 мм, УПІК-82 калібру 82 мм та МП-120, відповідно, 120-го калібру.
УПІК-82 у 2018 році пройшов державні випробування і був прийнятий на озброєння ЗС України. Він не є точною копією радянського, адже допрацьований і має покращені експлуатаційні характеристики за рахунок механізмів наведення, конструкції плити, оптики тощо. За час його експлуатації якихось нарікань не було. Загалом понад 300 мінометів УПІК-82 вже поставлено у війська.
МП-60 прийнятий на забезпечення згідно Постанови КМУ №345. У війська поставлено близько ста одиниць. Це унікальний для України міномет, який за радянських часів не вироблявся і не застосувався. Він може використовуватися силами спецоперацій: вогонь можна вести як "з руки", так і з двоноги. Загалом в нашому мінометі реалізовано низку технічних рішень, які надають йому перевагу перед аналогами. Зараз плануємо розпочати його державні випробування, які, в тому числі, передбачають відстріл 5000 боєприпасів. В рамках визначальних відомчих випробувань ми вже пройшли весь комплекс тестів, передбачених держвипробуваннями. На державних випробуваннях необхідно лише підтвердити ресурс міномету. Враховуючи досвід, використаний при виготовленні 82 мм міномету (підтверджений ресурс якого склав 10000 пострілів), впевнений, що жодних складнощів з цими випробуваннями не виникне.
По МП-120 ми зараз закінчуємо державні випробування. Залишилося ще трохи мін відстріляти. Сподіваємося найближчим часом завершити всі необхідні дії. Він матиме характеристики, аналогічні радянському 2Б11. Це пов’язано із необхідністю застосування діючих таблиць стрільб при використанні існуючих мін. Тобто геометрія ствола така сама, а от технічні рішення навколо нього – плита, двонога, механізм прицілювання, колісний хід, тощо, – розроблені нашими фахівцями. Крім того, в нас доопрацьований механізм запобіжника та використовується краща сталь. В принципі, міномет вийшов дуже достойний.
- Важливою складовою мінометних комплексів є міни. Ваше підприємство заявляє про освоєння виробництва трьох калібрів – 60, 82 та 120 мм. Розкрийте більш детально цей напрямок роботи…
- У 2019 році наша міна калібру 60 мм пройшла повний цикл державних випробувань і прийнята на озброєння. Наразі розробляємо міни 82 та 120 мм. Вже проводили підрив корпусу на 82 мм. 120 мм зараз в процесі розробки. Все залежить від фінансових можливостей. Якщо Міноборони розміщуватиме додаткове замовлення на 60 мм і надалі, то ми рухатимемося швидше за цим напрямком роботи. А потреба в мінах, принаймні на 60 мм, є.
- Міна 60 мм – це Ваша розробка?
- Наша. Однак при її створені ми орієнтувалися на розробки європейських виробників. Корпус, стабілізатор і заливка вітчизняного виробництва. А от целулоїдні контейнери і підривачі імпортні. 60 мм вже рік використовується. Ми постійно збираємо "зворотний зв’язок", який переважно є позитивним, і працюємо над тим, аби міна виробництва "Української бронетехніки" була найкращою не лише в українському війську, а і конкурентною на міжнародному ринку.
Вірно. Ми освоюємо виробництво відомих на світовому ринку зенітних установок ЗУ-23-2. Сьогодні всі складові елементи установки компанією робляться самостійно, однак є і імпортні складові, зокрема той самий ствол, з яким установка випробується. З часом плануємо повністю перейти на виробництво стволів в Україні. Це дуже перспективний напрямок, адже "ЗУшки" інтенсивно використовуються не лише в Україні, а й за кордоном. На експорт вже запросили понад 500 таких установок.
Крім того, у нас є ще один проект, над яким ми працювали і хотіли б його надалі розвивати – це створення БМП вагою до 25 тон. У 2017 році ми підписали спільне рішення з МО України щодо розробки нової машини піхоти, шифр "Вартовий", яка є аналогом БМП-1 та БМП-2. Нами був створений аванпроект та поданий до Міноборони. З того часу до цього проекту долучилася низка українських підприємств, як державних, так приватних, зі своїми рішеннями. Однак, маючи всі ці проекти, оборонне відомство чомусь його призупинило. Хоча потреба в таких машинах дуже висока і обраховується сотнями одиниць. Сподіваємося, що ситуація найближчим часом зміниться.
- Стосовно питання організації військово-технічної співпраці з інозамовниками. Чи є плани розвивати експортні можливості підприємства?
- В серпні 2019 року ми отримали ліцензію на право самостійної діяльності на зовнішніх ринках (здійснення експорту товарів військового призначення власного виробництва та імпорту товарів військового призначення для потреб власного виробництва до 1 березня 2024). Водночас ми активно співпрацюємо з вітчизняними спецекспортерами. До карантину через COVID-19 ми брали участь у низці міжнародних виставок. Поки певного об’єму контрактів немає, однак є великий об’єм перемовин. Справа в тому, що ринок ОВТ є консервативним. Ніхто не придбає техніку, яка не перевірена часом та не поставлена на озброєння. Тим не менш, в нас вже близько 10 проектів за кордоном і по "Варті", і по "Новатору". За географією це Південна Америка, Африка та Азія. Є також інтерес до наших мінометів і ЗУ-23-2.
- І на завершення, як ви оцінюєте поточну ситуацію в Україні з реформами оборонної промисловості, змінами в законодавстві в сфері лібералізації, отриманням МО можливості закуповувати ОВТ самостійно, створення нового Міністерства, тощо?
- Загалом позитивно. Однак є низка моментів.
Так, в контексті закупівель зараз маємо ситуацію, коли прийнятий закон, однак підзаконні акти залишаються незміненими. Як, наприклад, проходитимуть закупівлі до кінця не зрозуміло. У нас формально є ДОЗ на три роки, а по факту ні з ким з виробників на три роки угод не укладено, трирічну потребу не узгоджено. Говоримо про стандарти НАТО для ОВТ, однак ГОСТи ніхто не змінював, і навряд чи це відбудеться найближчим часом.
Наше новоприйняте законодавство також не до кінця враховує пріоритетність українських виробників перед іноземними. Наразі визначений певний відсотковий еквівалент, однак якщо його проаналізувати, то ми жодний зразок озброєння так самостійно не зробимо. На жаль, власне виробництво в нас так і залишається слабо захищеним.
Щодо питання реформи ДК "Укроборонпром" та створення нового Міністерства зі стратегічних галузей промисловості, то загалом це непогано. Поява головного органу, який займатиметься формуванням політики держави в оборонці, – вірний крок. Адже було неправильно, коли один і той самий орган в особі "Укроборонпрому" одночасно був суб’єктом підприємницької діяльності та керівним органом в галузі. Концерн узгоджував все від придбання картриджів та олівців до маркетингу збуту, формально ні за що не відповідаючи. Чому, наприклад, виробник мусить йти до держконцерну, який, по суті, є його конкурентом на міжнародному ринку озброєння?
На мою думку, в Україні має бути реалізована стратегія повної лібералізації, яка свого часу і пропонувалася. Вона передбачає, що реалізовувати продукцію можуть всі, однак перед тим мають отримати ліцензію. Так, наприклад, як в Болгарії. Завдяки такому підходу місцеві заводи завантажені на кілька років вперед, і весь світ купує в них озброєння.
Спілкувався Антон Міхненко, Defense Express
Читайте також: "Українська бронетехніка" повідомила ситуацію навколо лінійки нових українських мінометів
